Сукупна пропозиція: класична і кейнсіанська модель

Сукупна пропозиція - це загальна кількість кінцевих то­варів і послуг, вироблених економікою (у вартісному вира­женні), або випуск. Крива сукупної пропозиції - AS показує, який обсяг сукупного випуску може бути запропонований на ринок виробниками при різних значеннях загального рівня цін в еко­номіці (рис.

На сукупну пропозицію впливають дві групи факторів: цінові і нецінові. До нецінового відносять зміни в технології, цінах ресурсів, оподаткуванні підприємств. Вплив ціни на су­купну пропозицію характеризують дві моделі: класична і кей- нсіанська.

Класична модель характеризує поведінку економіки в дов­гостроковому періоді. Аналіз сукупної пропозиції в класичній 30

Рис. 3.2. Крива сукупної пропозиції

теорії будується, виходячи з наступних умов: обсяг випуску залежить тільки від кількості факторів виробництва (праці і капіталу) й технології і не залежить від рівня цін; зміни у фак­торах виробництва й технології відбуваються повільно; еконо­міка функціонує в умовах повної зайнятості факторів вироб­ництва, це значить, що обсяг випуску дорівнює потенційному; ціни і номінальна заробітна плата - гнучкі, їхні зміни підтри­мують рівновагу на ринках.

Крива AS у цих умовах вертикальна на рівні випуску при повній зайнятості факторів (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Класична модель сукупної пропозиції.

Передбачається, що ціни на ресурси змінюються в тій самій пропорції, що й ціни на товари і послуги, тобто економіка при будь-якому рівні цін пропонує той самий обсяг реального ви­пуску. Якщо вся робоча сила цілком зайнята, то обсяги вироб­ництва не можуть бути збільшені понад досягнутий рівень, навіть якщо підвищується рівень цін.

Кейнсіанська модель розглядає функціонування економіки в короткостроковому періоді.

♦ економіка функціонує в умовах неповної зайнятості фак­торів виробництва;

♦ ціни, номінальна заробітна плата й інші номінальні вели­чини - відносно тверді, повільно реагують на ринкові ко­ливання;

♦ реальні величини (обсяг випуску, зайнятість, реальна за­робітна плата й ін.) більш рухливі, швидше реагують на ринкові коливання.

Крива AS у кейнсіанської моделі горизонтальна (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.

Причинами відносної жорсткості номінальних величин у короткостроковому періоді є: тривалість трудових договорів, державне регулювання мінімальної заробітної плати, східчастий характер зміни цін і заробітної плати; діяльність профспілок. Така форма кривої пов'язана з тим, що в умовах неповної зай­нятості у більшості фірм наявні надлишкові потужності, запа­си готової продукції на складах, а також можливість викорис­товувати понаднормову робочу силу і найняти додаткових працівників (за умов неповної зайнятості). Тому в короткост­роковому періоді розширення попиту завжди може бути зуст­рінуто збільшенням обсягу продажів без істотної зміни цін.

У кейнсіанській моделі крива ΛS обмежена праворуч рівнем потенційного випуску, після чого вона здобуває вид вертикаль­ної прямої тобто збігається з довгостроковою кривою ΛS. Та­ким чином, обсяг сукупної пропозиції в короткостроковому періоді залежить від сукупного попиту.

В умовах неповної зайнятості факторів виробництва і твер­дості цін зміни сукупного попиту викликають зміни в обсязі випуску і тільки в наступному - ріст цін.

У макроаналізі розглядають такі складові кривої сукупної пропозиції:

♦ горизонтальну (кейнсіанську);

♦ проміжну (висхідну);

♦ вертикальну (класичну).

Рис. 3.5. Складові моделі сукупної пропозиції

Перший (I) відрізок характеризує зміну обсягу виробницт­ва в умовах неповної зайнятості при стійких цінах (депресія).

Другий (II) відрізок відбиває зміни в обсязі виробництва в умовах, близьких до повної зайнятості, коли збільшення реаль­ного ВВП супроводжується підвищенням рівня цін.

Третій (III), вертикальний відрізок показує, що на ринок пропонується однакова кількість товарів при будь-якому рівні цін в умовах повної зайнятості ресурсів.

3.3.