«Саґа про Віктора та БлавусО» («Victors saga ok Blavus»)
Вступ
«Саґа про Віктора та Блавуса», віднесена Г. Ґ. Лічем до «тих, у яких ідеться про справи переважно візантійські та орієнтальні»129, збереглася в пергаменному рукописі другої половини XV ст.
(SKB, Perg. fol. по. 7). В 1962 р. Аґнете Лот включила її до першого тому свого збірника LMIR (с. 1—49), куди ввійшов і загальний огляд англійською мовою. Йонас Крістьянссон також опублікував цю саґу в другому томі своєї серії Riddarasogur з чудовим вступом до проблем жанру Riddarasogur, написаним Ейнаром Ол. Свейнссоном: Victors saga ok Blavus (Rvik., 1964). — CCXII. — 52 с.Вибрана бібліографія
Evans, D. A. H. Victors saga ok ?lavus. — Med. Scand., 1993. — С. 701—702; Simek. — С. 384.
Аналіз
Ейстрасальт і фінська торба
Двоє побратимів, Віктор (син короля Фракланду Вільгялма) та король Блавус, вийшли в море в пошуках пригод.
Щоб здобути скарби, Блавус запитав у свого досвідченого вивідувана Кодера, де можна перестріти вікінгів. Кодер назвав двох братів по зброї, Рандвера Сильного та Енунда Грека (grikkr), і сказав, що їх треба шукати в Ейстрасальті (Балтійському морі)130.
Потім вони кинули виклик двом чорним берсеркам, які правили на острові Кюпрі (Кіпрі). Коли двоє побратимів почали битися з берсерками, Кодер дав їм фінську торбу (finnskjo?a)]3i, пошиту з тонкої матерії й оздоблену шкірою тварини, що називалася асалябія, — ця торба мала захистити їх від отрути.