Стадія оцінки доказів завершуєпроцес доказування у цивільному судочинстві і має своїм призначенням формування остаточних висновків про те, які докази можуть бути покладені в основу судового рішення.
На цій стадії механізм доказування функціонує в рамках діяльності суду, спрямованої на перевірку кожного доказу на предмет його належності, допустимості й достовірності. Окрім того, суду належить визначити, як співвідносяться усі наявні у справі докази у їх взаємозв’язку та чи є вони достатніми для вирішення справи.
Метою цієї діяльності є визначення наявності чи відсутності обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи, вироблення висновків щодо того, які обставини справи є встановленими. Таким чином, оцінка доказів увінчує і процес доказування, і судовий розгляд справи, формуючи базис для її вирішення по суті і правозастосування у ній.Як досліджено вище, оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду, однак процесуальний закон визначає порядок її здійснення. Оцінюючи докази, суд діє не довільно, а у строгій відповідності до вимог закону, додержуючись встановлених ним критеріїв. Ст. 89 ЦПК розкриває зміст процесуальної форми оцінки доказів, кожна зі складових якої характеризується певними особливостями.
9.4.1.