Роль інноваційного потенціалу «розумного міста» у розвитку туристичних послуг
Інноваційний розвиток охоплює багато сфер - від мікрорівня (бізнес- структура, підприємство), до мезорівня - регіон, місто. У ХХІ ст. понад дві третини населення розвинених країн світу проживає у містах та на урбанізованих територіях.
За оцінками ООН, у 2010 році у містах всіх країн світу проживало понад 50 % населення, а у 2015 р. (за прогнозами), очікується, що понад 72 % населення планети Земля буде проживати у містах [1]. Саме тому основний економічний потенціал розвитку всіх країн світу буде зосереджено саме на території міст (столичних міст, великих та малих міст). У епоху постіндустріального розвитку переважна частина ВВП країн представлена послугами. До складу ринку послуг традиційно належать транспортні, торговельні, фінансові, інформаційні, освітні, медичні та ін. Особливу роль на ринку послуг відіграють туристичні послуги, які не тільки дозволяють створити велику кількість нових робочих місць, але й формують на місцевому рівні «точки росту», залучаючи до розвитку сфери туризму інші галузі та сфери - від транспортних перевізників, готелів, ресторанів і до сфери розваг, індустрії креативного бізнесу, у т.ч. музеї, художні галереї, виставкові експозиції та ін. Саме міста з їх наявним історичним, культурно-розважальним та інфраструктурним потенціалом у ХХІ ст. стануть центрами розвитку туризму, що має вагоме економічне значення для сталого економічного зростання країн світу.Міста всіх країн світу, що у ХХІ ст. прагнуть стати конкурентоспроможними та успішними, у переважній своїй більшості перетворюються на «розумні міста», які у своєму розвитку синергетичне поєднують економічні, екологічні та соціальні «маяки» для реформування.
Концепція «розумного міста» виникає наприкінці 1990-х років ХХ ст. в країнах Європейського Союзу, у Канаді, Японії, у Скандинавських країнах. У ЄС «розумне місто» розглядають як частину «зеленого» зростання міських територій, що органічно поєднує екологізацію економіки міста, «зелене» будівництво, розвиток відновлюваної енергетики, а також екологічну утилізацію твердих побутових відходів (ТПВ), заощадливе споживання води, природних ресурсів.
Розвиток «розумного міста» у ХХІ ст. тісно пов'язаний із розвитком інновацій, нових цифрових та ІТ-технологій. Так, запровадження «зелених» інновацій у «розумному місті» стосується пріоритетних напрямків: оптимізації планування розвитку міський територій; проведення просвітницької роботи серед населення щодо популяризації ідей «зеленої економіки»; підтримка розвитку у місті відновлюваної енергетики (у т.ч. сонячних панелей), інноваційних систем енергопостачання і екологічно- безпечного транспорту (електромобілів, екологічного громадського транспорту); збільшення у містах кількості озеленених площ, парків, «зелених зон» відпочинку [2]. Вагомий потенціал для розвитку «розумного міста» відкриває використання Індустрії 4.0», в основі якої перебуває цифрова економіка та інформатизація бізнесу (від ІТ- технологій, медіа та телекомунікацій до дорнів і «віртуальної реальності»).Концепція «розумного міста» знайшла втілення у нормативно- правових актах розвинених країн світу. Так, у 1990 р. у Великій Британії було ініційовано систему оцінки будинків BREEAM (Building Research Establishment Environmental Assessment Method). На початку ХХІ ст. законодавчі рішення щодо розвитку «розумного міста» було прийнято у Гонконгу (HK-BEAM - Hong Kong Building Environmental Assessment Methods), США (U.S. LEED - Leadership in Energy and Environment Design), Японії (CASBEE - Comprehensive Assessment System for Building Environmental Efficiency), Австралії (Green Star), у Китаї (GBL - Green Building Label) [2; 3]. У всіх вищезазначених країнах світу розвиток «розумних міст» тісно пов’язується із розвитком інновацій, цифрової економіки та з розвитком технологій «Індустрії 4.0».
Як свідчить світовий досвід господарювання, особлива увага у концепції «розумного міста» приділяється вирішенню енергетичної проблеми, адже саме мешканці міст споживають до 75 % від обсягів світового споживання енергетичних ресурсів. Понад 80 % від загального обсягу викидів парникових газів (СО2) припадає на найбільші мегаполіси світу: Токіо, Нью-Йорк, Ріо-де-Жанейро, Лондон, Франкфурт-на-Майні та на всі міста-мільйонники.
Зокрема, для розвитку туристичної сфери у містах майбутнього важливо знизити собівартість туристичних послуг за рахунок відмови від традиційних (вуглецевих) джерел енергії, вирішити проблему утилізації сміття (ТПВ), у т.ч. і шляхом вироблення енергії, гарячої води за рахунок переробки ТПВ у містах. Для безпеки життєдіяльності всіх мешканців міст та для успішного розвитку туризму у «розумних містах» має бути забезпечено сучасне водопостачання, наявна чиста питна вода, створено системи «повторного», «кругового» використання вже використаної питної води (наприклад - для «крапельного зрошування» насаджень у «зелених зонах».«Розумне місто» («smart city») розвивається на принципах ресурсозбереження та раціонального споживання всіх видів ресурсів, екологізації виробництва та забезпеченні комфортного, безпечного проживання людини на території міст. «Розумне місто» - це місто, в якому традиційні системи управління та життєзабезпечення працюють на основі використання переваг інновацій та економіки знань. Так, за рахунок «цифрової економіки», інформаційно-комунікаційних технологій оптимізується процес надання публічних послуг, послуг у сфері освіти та охорони здоров'я, а також - інформаційних послуг. Зокрема, представлення на вулицях міста «точок» надання інформаційних послуг, у т.ч. на основі використання ІТ-технологій, QR-кодів та іншої інформаційної бази (у т.ч. «Інтернету цінностей», що виникає на основі IT та технології блокчейн - Internet of Узінє (IoV) та «Інтернету усього» - Internet of Everyting (IoE)), дуже важливо для розвитку туризму, оскільки надає туристам «підказки» про туристичні маршрути, туристичні об'єкти відвідування, про ресторани, кафе та про їх меню, а також про інші «точки» відпочинку та розваг для туристів. У сучасних містах країн ЄС, у Японії, США ін. вже сьогодні у музеях та художніх галереях використовуються технології «Індустрії 4.0», такі як віртуальна реальність (VR) - створення за допомогою комп'ютерної графіки та «комп’ютерної симуляції» 3D зображення, наприклад - зображення віртуального екскурсовода, гіда, що проводить екскурсію по музеям та художнім галереям [3].
Консультанти, створені на основі віртуальної реальності (VR), корисні і на вулицях міст, виконуючи функцію гіда, консультанта для туристів, гостей та мешканців міст.«Розумне місто» потребує інноваційних підходів до розбудови транспортно-транзитної інфраструктури, розв'язання логістичних проблем пересування туристів та всіх мешканців міста у межах міста та у пригороді. Це потребує нової якості та екологічності міського транспорту, оновлення системи транспортного забезпечення міст. Зокрема, завдяки «Індустрії 4.0» у ХХІ ст., поряд із екологічним міським транспортом, електромобілями, швидко розвивається сектор «таксі-дронів», «таксі- роботів», громадського транспорту, що управляється роботами та штучним інтелектом.
Всі види послуг у «розумному місті» - від консалтингу, торгівлі, до надання публічних послуг, е-врядування, туристичних послуг та ін. між собою тісно взаємопов’язані, а бізнес, що надає такі послуги керується принципами екологізації та раціонального використання обмежених природних ресурсів. Разом з тим, перспективним є формування у «розумних містах» кластерів, що органічно поєднують у собі декілька сфер та галузей. Так, туристичні кластери у містах залучають до свого розвитку майже всю сферу міського господарства (від об'єктів туристичних відвідувань, до готелів, ресторанів, транспортних підприємств, медичних та рекреаційних установ тощо).
«Розумне місто» органічно поєднує у собі наступні складові: «розумну економіку» (smart economy); «розумне переміщення» (smart mobility); «розумних людей» (smart people); «розумне життя» (smart living); «розумне врядування» (smart governance) [3]. Всі ці складові є необхідними умовами для успішного розвитку туристичних послуг у містах. Так, «розумна економіка» ґрунтується, переважно, на розвитку цифрової економіки, орієнтована на зростання продуктивності праці, на розвиток інноваційно-технологічного виробництва товарів та послуг. Її ознакою є раціональне виробництво та споживання, що не загрожує природі та людині.
«Розумне місто» потребує і «розумного переміщення», оптимальних транспортно-транзитних логістичних розв’язок, у т.ч. для обслуговування туристів. Всі «розумні міста» пов’язують перспективи своєї діяльності з розвитком людського капіталу. «Розумні люди» у ХХІ ст. повинні мати навички роботи з ІТ технологіями, сприяти підвищенню рівня освіченості, кваліфікації, розвивати креативні індустрії, розробляти та впроваджувати інновації. Для розвитку туристичної сфери потрібні фахівці, що мають високий рівень освіти (насамперед, вищої освіти), володіють іноземними мовами. «Розумне життя» передбачає раціональне споживання у містах товарів та послуг, налагодження переробки ТПВ, широке використання інформаційно-комунікаційних технологій для всіх сфер - у т.ч. для покращення економіки здоров’я, культурного розвитку та безпеки людини. Важливу роль для розвитку міст відіграє «розумне врядування», що передбачає інноваційні підходи публічного управління, прозорість процедур прийняття рішень, організацію е-врядування на рівні міста для забезпечення його нормального та безпечного функціонування. Найважливішою складовою проектування «розумного міста» є «розумне довкілля» (smart environment), що має тісний зв'язок із відновлюваною енергетикою, енергоефективністю.Практичного втілення ідеї «розумного міста» отримали у країнах Європи. Європейським Союзом у 2009 р. було затверджено «Промислову ініціативу щодо «розумних міст та спільнот» на період 2011 - 2020 рр.» (Smart Cities and Communities Industrial Initiative) (чинна з 21 червня 2011 р.). Відповідно до цього документу йдеться про рамкові ініціативи для розвитку міста: ініціатива вітрової та сонячної енергетики, зростання енергоефективності та забезпечення екологічної безпеки в енергетиці й на транспорті [3].
У країнах ЄС вимоги до «розумних міст» стандартизовані. Нормативна база для системи «розумне місто» зведена в каталог міжнародних норм ISO 37100:2016. Документ передбачає 100 показників, які розміщені в 17 тематичних напрямках, пов’язаних із різними аспектами функціонування міста.
Показники поділені на обов’язкові, які мають виконуватись у місті, та рекомендаційні (факультативні). Стандарти ISO 37100:2016 охоплюють: економіку, освіту, енергетику, екологію, фінанси, протипожежний і аварійний захист, органи державного управління, охорону здоров'я, дозвілля, безпеку, житло, поводження з ТПВ, комунікації та інновації, транспорт, міське планування, каналізацію, водопостачання та санітарні служби [4]. Уніфікація, стандартизація умов та параметрів розвитку та надання всіх різновидів послуг на засадах сталого розвитку, з урахуванням екологізації виробництва є важливим напрямком розвитку «розумних міст» у ХХІ ст.У ХХІ ст. розвиток туристичного потенціалу міст потребує задіяння потенціалу міжнародного співробітництва, у т.ч. у сфері інституційної співпраці, обміну досвідом, розробки та впровадження спільних муніципальних проектів та заходів, управлінських механізмів задля забезпечення переходу міст до сталого розвитку та «розумного зростання». Популярності у світі набуває спільне проведення міжнародних муніципальних культурних заходів - фестивалів, форумів, театральних сезонів, виставок, ярмарок, що є надзвичайно привабливим для туристів. Корисним для розвитку туристичної сфери та створення міжнародних туристичних кластерів є реалізація міжмуніципальних та міжміських міжнародних проектів: розбудова транспортно-транзитних магістралей, об'єктів «розумної», екологічної енергетичної інфраструктури та сучасної інформаційної інфраструктури, сучасної «розумної» туристичної сфери, готелів, ресторанів та інших туристичних об'єктів.
У ХХІ ст. міжнародна співпраця міст виходить на рівень розробки та впровадження проектів сталого розвитку, розбудови «розумних міст». У світовій практиці важливу роль для просування різноманітних проектів сталого розвитку на міжнародному рівні відіграють: ініціатива C40-Smart Cities, міжнародна мережа «Місцеві органи влади за сталий розвиток» (ICLEI) і «Глобальна Угода мерів», що ставлять за мету прискорити перехід міст всіх країн світу до стану «розумного міста». У всіх «розумних містах» особливо велика увага приділяється розвитку туризму, який часто називають «невидимим експортом», адже туристи завжди залишають в країні великі суми грошових коштів на сувеніри, на відвідування музеїв та ресторанів, на розваги.
Таблиця 3.9 Країни-лідери у сфері виїзного туризму, 2018 р.
| Країна | Кількість міжнародних поїздок, млн. осіб | Питома вага країни (у відсотках, %).Світ в цілому - 100 % |
| Німеччина | 163,5 | 10,2 % |
| Японія | 141,5 | 8,8 % |
| Китай | 138,0 | 8,6 % |
| США | 123,5 | 7,9 % |
| Великобританія | 96,1 | 6,0 % |
| Франція | 37,6 | 2,3 % |
Примітка: складено за даними [5].
Міжнародне об'єднання міст «C40 Cities Climate Leadership Group» ставить за мету використати потенціал міжнародного муніципального співробітництва не тільки для досягнення цілей сталого розвитку, але й для активізації розвитку туристичної сфери. Організація C40 представляє понад 90 найбільших міст світу з населенням понад 700 млн осіб. Країни- члени C40 часто проводять міжмуніципальні комунікативні заходи, у т.ч. конференції, семінари і вебінари у т.ч. на основі Інтернет-платформ, що сприяє розвитку ділового туризму та бізнес-туризму. Зокрема, «розумні міста» C40 поєднують органи та представників міської влади, муніципалітетів, місцевого самоврядування, громадських організацій; надають технічну допомогу всім зацікавленим особам, представникам муніципалітетів та міст з метою впровадження проектів сталого розвитку та «розумного зростання», у т.ч. шляхом доступу до фінансових ресурсів (грантів, коштів спеціалізованих фондів) [6].
Інституційне об'єднання міст ICLEI об'єднує понад тисячу великих і малих міст 84 країн світу, зорієнтує міста рухатись до до низьковуглецевого, екологічного, електромобільного, «зеленого» і «розумного» майбутнього. Зокрема, ICLEI забезпечує міжнародний обмін досвідом міст у сфері залучення туристів до в’їзного туризму, підтримує інституційні зв'язки міст для забезпечення спільних міжнародних фестивалів, культурних заходів для залучення туристів, у т.ч. на рівні транскордонного співробітництва та розвитку транскордонних туристичних маршрутів, залучає до цього процесу бізнес-структури, сприяє формуванню стратегічних альянсів міст задля вирішення проблем переходу до сталого розвитку у різних сферах господарювання [7].
Таблиця 3.10
Країни-лідери в’їзного туризму, 2018 р.
| Країна | Кількість міжнародних поїздок, млн. осіб | Питома вага країни (у відсотках, %). Світ в цілому - 100 % |
| Китай | 287,1 | 12,6 % |
| США | 132,4 | 9,4 % |
| Франція | 93,3 | 5,8 % |
| Іспанія | 71,0 | 4,4 % |
| Г онконг | 59,3 | 3,7 % |
Примітка: складено за даними [5].
Міжнародне об'єднання муніципалітетів «Угода мерів» (Covenant of Mayors, CoM) ставить за мету розвиток у містах сталої енергетики, зменшення у містах викидів CO2 (щонайменше на 20% до 2020 року), сприяння «зеленому» економічному зростанню та підвищенню якості життя. Понад 9261 міст світу, у яких проживає близько 8 млн. осіб (це більш ніж 10,50 % від загальної кількості населення Землі), взяли на себе зобов'язання у рамках «Глобального договору мерів з клімату та енергетики» забезпечити для мешканців міст надання якісних суспільних послуг, ІТ-послуг; здійснити перехід до відновлюваних джерел енергії, створити нові «зелені» робочі місця, розвивати сучасну екологічно- безпечну інфраструктуру міст, підвищити конкурентоспроможність бізнесу та туристичного бізнесу у містах за рахунок впровадження інновацій [8].
В країнах ЄС увага до розвитку «розумних міст» відповідає положенням програмного документу стратегії сталого розвитку «Європа- 2020». У ЄС підтримується міжнародна співпраця муніципалітетів для розвитку «розумних міст». Популярності у ЄС набула Європейська програма Міжнародної міської співпраці (IUC), яка формує цілі міжнародних угод з питань сталого розвитку «розумних міст» та підтримки розвитку «розумного туризму» та розбудови «розумної» туристичної інфраструктури у містах ЄС. В рамках програми IUC відбувається співробітництво муніципалітетів країн ЄС задля переходу до «розумного зростання» на рівні окремих міст, між містами (city-to-city) та на міжнародному рівні міжмуніципального співробітництва [2; 9].
Таким чином, розвиток «розумного міста» у ХХІ ст. ґрунтується на інноваціях, на використанні ІТ-технологій, технологій «Індустрії 4.0». «Розумні міста» світу концентрують свої зусилля на розвитку «розумної енергетики» (у т.ч. відновлюваної), «розумної інфраструктури» - транспортної, соціальної, інформаційної, на розвитку туристичних послуг, туристичного бізнесу в «розумних містах» всіх країн світу. Всі складові розвитку «розумного міста» - від впровадження «розумного врядування» та інноваційних форм цифрової демократії, е-врядування і до модернізації міської транспортної інфраструктури та транспорту, що орієнтується на зменшення забруднення повітря (викидів СО2), на перехід до екологічно безпечного транспорту (до електротранспорту) та до оптимального використання транспортної інфраструктури (доріг, стоянок), вирішення проблем транспортних заторів - позитивно позначається на розвитку туризму у «розумних містах». Важливим є налагодження у «розумних містах» сучасної, інноваційної системи надання інформації про туристичні об'єкти, розвиток туристичної сфери за допомогою інноваційних технологій «Індустрії 4.0» та ІТ-технологій. Перспективним для «розумних міст» є використання ІТ, QR-кодів та інших інформаційних технологій, у т.ч. Internet of Уаіне (IoV), Internet of Everyting (IoE), віртуальної реальності (VR), роботів, дронів, інших технологій «Індустрії 4.0», за допомогою яких туристам надається інформація та «підказки» про туристичні маршрути, туристичні об'єкти, забезпечується комфорт та безпека під час туристичних турів та відвідувань. За допомогою віртуальної реальності (VR), ІТ, комп'ютерної графіки в розвинутих країнах світу вже застосовуються віртуальні екскурсоводи, роботи- консультанти, які проводять для туристів тематичні екскурсії, надають інформацію та консультації. Розвиток туристичних послуг в «розумних містах» часто супроводжується створенням туристичних кластерів, забезпечує зайнятість та економічне зростання. Розвиток «розумних міст» відкриває для людства нові можливості переходу всіх сфер господарювання до сталого розвитку, гарантує новий тип сталого економічного зростання, що дбає про безпеку життєдіяльності та добробут майбутніх поколінь у ХХІ ст.
Список використаної літератури:
1. UN report World Population Ageing 1950 - 2050. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/esa/population/publications/worldageing19502050/
2. EPIC Roadmap for Smart Cities / European Platform for Intelligent Cities (EPIC) //
ICTPSP [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epic-
cities.eu/sites/default/files/documents/20Cities.pdf
3. Smart Cities and Communities Industrial Initiative [Електронний ресурс]. -
Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=COM:
2009:0519:FIN:EN:PDF
4. The International Organization for Standardization. Офіційний сайт.
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.iso.org/obp/ui
#iso:std:iso:37120:ed- 1:v1:en
5. UNWTO. World Tourism Organization. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www2. unwto.org/
6. Офіційний сайт організації C40 Cities Climate Leadership Group [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.c40.org
7. Офіційний сайт ICLEI «Місцеві органи влади за сталий розвиток» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.iclei.org
8. Офіційний сайт ініціативи «Угода мерів» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. covenantofmayors.eu/en/
9. The Smartest Cities In The World In 2018 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.forbes.com/sites/iese/2018/07/13/the-smartest-cities-in-the-world-in- 2018/#2d9965cd2efc
3.6.