Метод макроекономіки та макроекономічні моделі
Макроекономічні моделі являють собою формалізовані (логічні, графічні й алгебраїчні) описи явищ і процесів з метою виявлення функціональних взаємозв’язків між ними.
Будь-яка модель є спрощеним, абстрактним відображенням реальності (тому що всі деталі не можуть бути одночасно прийняті до уваги).
За допомогою таких узагальнених моделей визначається комплекс альтернативних способів керування динамікою рівнів зайнятості, випуску, інфляції, інвестицій, споживання, процентних ставок, валютних курсів і інших внутрішніх (ендогенних) економічних змінних. Ймовірні значення останніх встановлюються в результаті розв’язання моделі. У якості зовнішніх (екзогенних) змінних, величина яких визначається поза межами моделі, в основному виступають інструменти фіскальної чи монетарної політики (зміни у величинах державних витрат, податків, грошової маси, відсоткових ставок).Використання макроекономічних моделей дозволяє оптим- ізувати поєднання інструментів бюджетно-податкової, кредитно-грошової, валютної і зовнішньоторговельної політики, керувати циклічними коливаннями економіки. Основним питанням побудови будь-якої моделі є визначення кола факторів, істотних для аналізу даної проблеми. Змінні також групують за способом виміру їх у часі: на змінні запасу і змінні потоку.
Змінні запасу можуть бути визначені тільки на певний момент часу і характеризують стан об'єкта дослідження на конкретну дату - початок чи кінець року (державний борг, обсяг капіталу в економіці, загальна чисельність безробітних ).
Змінні потоку вимірюються в одиницю часу (за місяць, квартал, рік) і характеризують власне “плин” економічних процесів у часі (розмір споживчих витрат за рік, обсяг інвестицій за рік).
Потоки викликають зміни у запасах: нагромадження бюджетних дефіцитів за ряд років призводить до збільшення державного боргу; зміни запасу капіталу наприкінці поточного року в порівнянні з його величиною на кінець минулого року можуть бути представлені як потік чистих інвестицій за рік. Взаємозв'язок запасів і потоків складає основу вихідної макро- економічної моделі кругових потоків.
1.3.